Басов Яків
Басов Яків Олександрович – народився 2 лютого 1914 в Сімферополі. Навчався в студії Н. Самокіша в Сімферополі (1922-1931), у Всеросійській Академії мистецтв у Ленінграді (1931 - 1937). Викладачі з фаху: М. Самокиш, В. Шуха, І. Бродський. Працював в галузі станкової графіки та живопису, переважно в жанрі пейзажу, зокрема морського. Член НСХУ (1958). Заслужений художник УРСР (1978). Лауреат Державної премії Автономної республіки Крим (1997). Народний художник України (2004). Брав участь у виставках: республіканських з 1949, всесоюзних з 1955, персональні - Київ (1955, 1956), Ленінград (1960, 1963, 1964), Ялта (1954, 1961, 1963), Сімферополь (1961, 1964). Основні твори: серії акварелей - пейзажі Криму (1955 - 1962); Києва (1963); Прибалтики (1960 - 1963); "Моя Україна" (1969); серія "Батьківщина" (1970), "Сейнери" (1974), "Штормова погода" (1975), "Човни" (1991), "Ранок" (1992), "Львів" (1965), "Севастополь" (1972), "Київ сьогодні" (1982), "Ялта - місто біля моря" (1987), "Земля Тавриди" (1991). Твори зберігаються в Національному художньому музеї України. В Алупці відкрито міський музей художника Басова (1997). Помер в 2004 році.
