Бернадський Валентин Данилович

Бернадський Валентин Данилович – народився 13 січня 1917 року в селі Озеряни, Чернігівська область. Закінчив Інститут живопису, скульптури та архітектури імені І. Ю. Рєпіна (1950). Викладачі з фаху: Б. Йогансон, М. Бернштейн, О. Зайцев. Живописець. Працював в галузі станкового живопису. Основний жанр - сюжетно-тематична картина, портрет, пейзаж, натюрморт. Член Національної Спілки Художників України (1950). Народний художник УРСР (1989) і РФ (2003). Премія АР Крим (1998). Член КПРС. Учасник Великої Вітчизняної війни. Має державні нагороди СРСР. Нагороджений орденом "Знак Пошани" і медаллю. Викладав в Кримському художньому училищі (1950-1952). Брав участь у виставках: республіканських (1954), всесоюзних (1950), персональних - 1988, 2002 (Київ), 1992 (Париж). Основні твори: "Мітинг в Джанкої" (1952); "Кримська осінь" (1959 - 1960); "На винограднику" (1961); "Портрет Героя Соціалістичної Праці М. Македонського" (1961); "Легендарний 1920" (1967); "Сонячні грона" (1967); "Дівчина в шубці" (1971); "Зацвів мигдаль" (1972); "Династія хліборобів" (1981); "Переможці Врангеля" (1985); "Аджимушкайські трагедія" (1987); "Дівчина в саду" (1995); "Осінні квіти" (1998); портрети - художника В. Апанович (1969), заслуженого діяча мистецтв К. Прохорова (1970), повного кавалера ордена Слави І. Клименко (1974), письменника А. Домбровського (1989). Героями картин і портретів є його сучасники, праця і внутрішній світ яких він відображає в своїй творчості. Твори зберігаються в художніх музеях України. Жив і працював в Сімферополі, помер 21 вересня 2011 року.